Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/турати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
турати
Берлін: Українське слово, 1924

Тура́ти, ра́ю, єш, гл. Обращать вниманіе. Та того козак, того Нечай, того не турає. АД. II. 71. Собаки брешуть, а він і не турає. Борз. у. Кошеня й не турає, що собаки брешуть. Борз. у.