Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/туркотів

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
туркотів
Берлін: Українське слово, 1924

Ту́ркотів, това, ве. Принадлежащій: а) турману; б) ворчуну. Шейк.