Словарь української мови (1924)/турчин

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
турчин
Берлін: Українське слово, 1924

Ту́рчин, на, м. Турокъ. Оттаке то! тяжко, тату, із своєї хати до турчина поганого в сусіди прохатись. Шевч. Ум. Турчи́нонько. Гол. I. 50.