Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/туршукуватий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
туршукуватий
Берлін: Українське слово, 1924

Туршукува́тий, а, е. — ліс. Молодой и густой лѣсъ. Шух. I. 18.