Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/турів

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
турів
Берлін: Українське слово, 1924

Ту́рів, рова, ве. Принадлежащій, относящійся къ туру. Турів ріг. К. Псал. 52.