Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/тусати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тусати
Берлін: Українське слово, 1924

Туса́ти, са́ю, єш, гл. Бить, колотить. Костурами взяли його так честувати, без милости його тусати та гонити. Шейк.