Словарь української мови (1924)/тхнути
| ◀ тхніння | Словарь української мови Т тхнути |
тхореня ▶ |
|
Тхну́ти, тхну, неш, гл. 1) Дышать, дохнуть, пахнуть. Його лице біле.... тхнуло щастям. Левиц. I. 186. Бог тхне своїм духом, то й не буде його. НВолын. у. Тхнути мені не дає: роби та й роби, та й роби. МВ. I. 28. Тхнуло свіже повітря. Левиц. Пов. 213. 2) Издавать запахъ, вонять, гнить, портиться. Тхне пашня. НВолын. у. Тхне мулом вода. НВолын. у. Вода тхне гнилим. Сквир. у. Як купити багато яловичини, а літо, то буде тхнути. Черк.