Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/тьманий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тьманий
Берлін: Українське слово, 1924

Тьма́ний, тьм'я́ний, а, е. 1) Тусклый. Тьмане скло. 2) Болѣзненный, блѣдный. У Петербурсі, кажуть, тьманий народ; чи то воно край такий? Лебед. у.