Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/тьопати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тьопати
Берлін: Українське слово, 1924

Тьо́пати, паю, єш, гл. 1) Шлепать (по грязи). 2) Ѣсть, уплетать. Наварила вона вечеряти, поставила; москаль так тьопає. Рудч. Ск. II. 165. І вечері ніколи не варили, усе обідню юшку тьопали. Г. Барв. 505.