Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/тю

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тю
Берлін: Українське слово, 1924

Тю, меж., выраж. крикъ на волка, собаку, также на человѣка, сдѣлавшаго что-либо глупое. Два вовки так як дві тичини стоять; ми на їх: тю-тю-тю! О. 1861. V. 67. Тю на твого батька! Ном. № 6365.