Словарь української мови (1924)/тюпати

by Борис Грінченко

◀ тюпання

Словарь української мови Борис Грінченко Т тюпати

тюпки ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Тю́пати, паю, єш, гл. Ходить мелкими шажками; ѣхать медленно. Як хоч, мала: хоч біжи, хоч тюпай. Ном. № 13674. Проти нас тюпа чоловік верхи. О. 1862. VIII. 27.