Словарь української мови (1924)/тюпорити
Зовнішній вигляд
◀ тюпки | Словарь української мови Т тюпорити |
тюпотіти ▶ |
|
Тюпори́ти, рю́, ри́ш, гл. Плестись, медленно идти. Кобильчина тюпорить, а я собі дрімаю на возі. Гадяч. у. Слов. Д. Эварн.
◀ тюпки | Словарь української мови Борис Грінченко Т тюпорити |
тюпотіти ▶ |
|
Словарь української мови — Т
тюпорити
Борис Грінченко
1924
Тюпори́ти, рю́, ри́ш, гл. Плестись, медленно идти. Кобильчина тюпорить, а я собі дрімаю на возі. Гадяч. у. Слов. Д. Эварн.