Словарь української мови (1924)/тяги

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тяги
Берлін: Українське слово, 1924

Тя́ги, гів, м. мн. = Тягеля. КС. 1882. XII. 511.

Тяги́, меж. для выраженія тасканія, тащенія. Кобила загрузла, він за хвіст: тяги, тяги, нема дуги. КС. 1887. VI. 469.