Словарь української мови (1924)/тягун

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тягун
Берлін: Українське слово, 1924

Тягу́н, на́, м. 1) Носильщикъ. Ці обидва тягуни добрі. Харьк. у. 2) Небольшая палка, прикрѣпленная къ полозку у дышловыхъ саней, къ ней привязывается барокъ съ постромками. НВолын. у. 3) У мастеровъ, изготовляющихъ курительныя трубки: молотокъ для расплющиванія кусковъ латуни, красной мѣди и желѣза. Вас. 148.