Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/тягучий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тягучий
Берлін: Українське слово, 1924

Тягу́чий, а, е. Который тянется, растяжимый, упругій, эластичный. Тягуче кісто — коржа не можна роскачать: що роскачаю, то воно знов збіжиться. Канев. у.