Словарь української мови (1924)/тімениця

by Борис Грінченко

◀ тімашний

Словарь української мови Борис Грінченко Т тімениця

тіменний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ті́мениця, ці, ж. Грязный слой, образовавшійся отъ нечистоты на темени у младенцевъ. У Г. Барв. и вообще на кожѣ человѣка, то-же что и леп. Котл. Ен. IV. 43. КС. 1893. VII. 80. Тімениці повно на шиї й на руках. Г. Барв. 241. Ум. Ті́меничка.