Словарь української мови (1924)/тісний
| ◀ тіснак | Словарь української мови Т тісний |
тісник ▶ |
|
Тісни́й, а́, е́. 1) Тѣсный, узкій. Улиці тісні. Мет. 196. 2) Трудный, тяжелый. Тісні роки упали. Вх. Зн. 70. 3) Бѣдный, убогій. Гн. II. 14. Ти не уважаєш ні на кого — ци тісний, ци богатый. Гн. II. 43. Раз вийшли жінки богача і тісного пшеницю жати. Гн. II. 40. 4) В тісні́ ру́ки взя́ти. Взять въ ежевыя рукавицы. 5) Упа́сти в тісну́ діру́. Попасть въ трудное положеніе. Ном. № 2223. 6) Тісна́ ба́ба. См. Баба. Ум. Тісне́нький, тісне́сенький. У нас хата маленька, тісненька, — ніде буде тобі спочить. Рудч. Ск. I. 14.