Словарь української мови (1924)/тічити
| ◀ тіч | Словарь української мови Т тічити |
тічка ▶ |
|
Ті́чити, чу, чиш, гл. Быть въ періодѣ случки. Корова тічить. Черк. у.
| ◀ тіч | Словарь української мови Борис Грінченко Т тічити |
тічка ▶ |
|
Словарь української мови — Т
тічити
Борис Грінченко
1924
Ті́чити, чу, чиш, гл. Быть въ періодѣ случки. Корова тічить. Черк. у.