Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/тічити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
тічити
Берлін: Українське слово, 1924

Ті́чити, чу, чиш, гл. Быть въ періодѣ случки. Корова тічить. Черк. у.