Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/уберегати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
уберегати
Берлін: Українське слово, 1924

Уберега́ти, га́ю, єш, сов. в. уберегти́, режу́, же́ш, гл. Уберегать, уберечь, устерегать, устеречь. Де ж його вбережеш садок за такими хлопцями: тільки одвихнувся, а воно вже на вишні. Харьк. у.