Словарь української мови (1924)/убигати
| ◀ убиватися | Словарь української мови У убигати |
убий-душа ▶ |
|
Убига́ти, га́ю, єш, сов. в. убга́ти, га́ю, єш, гл. 1) Убирать, убрать, всовывать, всунуть, впихивать, впихнуть, сжимать, сжать. Зевес, свою уздрівши неню, убгав ввесь оселедець в жменю. Котл. Ен. V. 36. У його худоби — у карбованців сот дев'ять не вбгать. Канев. у. 2) Съѣдать, съѣсть. Він готовий і все в рота вбгати. Гляньте, як убигає. Пирят. у. Усе вбгав, що в мисці було.