Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/убриндуватися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
убриндуватися
Берлін: Українське слово, 1924

Убриндува́тися, ду́юся, єшся, гл. Одѣться. Вийди, вдово, вийди, небого! — Почкайте мене хоць годиночку єдную, найся в коралики (сорочку, спідницю, черевички, хустку) вбриндую. Чуб. III. 319.