Словарь української мови (1924)/убіляти

by Борис Грінченко

◀ убільшки

Словарь української мови Борис Грінченко У убіляти

убілятися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Убіля́ти, ля́ю, єш, сов. в. убіли́ти, лю́, лиш, гл. Бѣлить, побѣлить. Ще полотна не вбілила. Г. Барв. 312. Біле моя, біле, тонка біла, як я тебе убілила. Мет. 313.