Словарь української мови (1924)/убір

by Борис Грінченко

◀ убілятися

Словарь української мови Борис Грінченко У убір

убіральник ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Убі́р, убо́ру, м. Уборъ, нарядъ. Левиц. I. 202. Ном. № 11164. 2) — церко́вний. Церковное облаченіе. Рудч. Ск. I. 170.