Словарь української мови (1924)/убіч
| ◀ убіратися | Словарь української мови У убіч |
убічнистий ▶ |
|
У́біч, убочу, м. у́біч, убочі, ж. 1) Сторона (предмета), бокъ. Гол. Од. 62. 2) Косогоръ. Шейк. Сидить пугач на убочу, на вітер надувся. Нп.
| ◀ убіратися | Словарь української мови Борис Грінченко У убіч |
убічнистий ▶ |
|
Словарь української мови — У
убіч
Борис Грінченко
1924
У́біч, убочу, м. у́біч, убочі, ж. 1) Сторона (предмета), бокъ. Гол. Од. 62. 2) Косогоръ. Шейк. Сидить пугач на убочу, на вітер надувся. Нп.