Словарь української мови (1924)/ув'язувати
| ◀ ув'язнути | Словарь української мови У ув'язувати |
ув'язуватися ▶ |
|
Ув'я́зувати, зую, єш, сов. в. ув'яза́ти, жу́, жеш, гл. 1) Завязывать, завязать во что. Син вив'язав звідтіля (з торби) невістку, а ув'язав сучку. Рудч. Ск. I. 16. 2) Увязывать, увязать, привязывать, привязать. Що в тебе на возі? — Колодочка. — Як би колодочка, то б ув'язана була. Грин. I. 145. Струну ув'язував до скрипки. Св. Л. 230.