Словарь української мови (1924)/уважливий

by Борис Грінченко

◀ уважка

Словарь української мови Борис Грінченко У уважливий

уважливість ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ува́жливий, а, е. 1) = Уважний. Знайшов уважливого слухача. Левиц. Пов. 261. 2) Съ удар. на 3-мъ слогѣ: уважли́вий. Важный, серіозный. Класти сіно в стоги, — се діло уважливе: можно й без обіду перебути, бо як дощ піде, а стіг не вивершений буде, то погано, — треба поспішаться. Волч. у. (Лобод.).