Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/увал

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
увал
Берлін: Українське слово, 1924

Ува́л, лу, м. Склонъ? Стоїть сонце увалом, увалом, заходить за хмару. Грин. III. 386.