Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/увал

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ уважувати Словарь української мови
Борис Грінченко
У
увал 		увалити ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Ува́л, лу, м. Склонъ? Стоїть сонце увалом, увалом, заходить за хмару. Грин. III. 386.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/увал&oldid=469658