Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/уваляти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
уваляти
Берлін: Українське слово, 1924

Уваля́ти, ля́ю, єш, гл. Обмарать, обпачкать въ пыль, грязь. Шейк.