Словарь української мови (1924)/уварювати

by Борис Грінченко

◀ уваруватися

Словарь української мови Борис Грінченко У уварювати

уведення ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ува́рювати, рюю, єш, сов. в. увари́ти, рю́, риш, гл. 1) Уваривать, уварить. 2) Заваривать, заварить. У понеділок і у четвер не слід сирівцю уварювати. ХС. VII. 418.