Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/уверед

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
уверед
Берлін: Українське слово, 1924

Увере́д, ду, м. увере́да, ди, ж. Поврежденіе, поврежденіе отъ натуги. О, Боже! не прощай тому, хто ввередив єхидним увередом нам духа. К. Дз. 176.