Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/увередити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
увередити
Берлін: Українське слово, 1924

Увере́ди́ти, джу, диш, гл. 1) Повредить. 2) Тронуть рану, коснуться больного мѣста.