Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/увикати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
увикати
Берлін: Українське слово, 1924

Увика́ти, ка́ю, єш, сов. в. уви́кнути, ну, неш, гл. = Звикати, звикнути. Вх. Зн. 72. Ввикай Христа сповивати. Грин. III. 32.