Словарь української мови (1924)/увихатися
| ◀ увити | Словарь української мови У увихатися |
увишки ▶ |
|
Увиха́тися, ха́юся, єшся, сов. в. увихну́тися, ну́ся, не́шся, гл. 1) Спѣшить, поспѣшить, быстро дѣлать, сдѣлать. Нас нива потомила, бо ми ся увихали, нивоньки дожинали. Гол. IV. 124. Жінка Хима чепуруха живо ся ввихнула. Грин. III. 564. 2) Только несов. в. ? Бродить, рыскать. Близше осель увихаються: лисиці, куниці, тхорі. Шух. I. 22.