Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/увихатися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
увихатися
Берлін: Українське слово, 1924

Увиха́тися, ха́юся, єшся, сов. в. увихну́тися, ну́ся, не́шся, гл. 1) Спѣшить, поспѣшить, быстро дѣлать, сдѣлать. Нас нива потомила, бо ми ся увихали, нивоньки дожинали. Гол. IV. 124. Жінка Хима чепуруха живо ся ввихнула. Грин. III. 564. 2) Только несов. в. ? Бродить, рыскать. Близше осель увихаються: лисиці, куниці, тхорі. Шух. I. 22.