Словарь української мови (1924)/увозити

by Борис Грінченко

◀ уводитися

Словарь української мови Борис Грінченко У увозити

увозитися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Уво́зити, во́жу, зиш, сов. в. увезти́, увезу́, зе́ш, гл. 1) Ввозить, ввезти, завозить, завезти. Не то кінь, що в болото ввезе, а то що з болота вивезе. Ном. 2) Только сов. в. Провезти. Мене, брата піхотинця, міждо коні беріте, хоч милю увезіте. АД. I. 114.