Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/уволікати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
уволікати
Берлін: Українське слово, 1924

Уволіка́ти, ка́ю, єш, сов. в. уволокти́, чу́, че́ш, гл. Втаскивать, втащить, втянуть. Уволік у хату того лантуха. Харьк. у.