Словарь української мови (1924)/увінчати
| ◀ увінити | Словарь української мови У увінчати |
увірванець ▶ |
|
Увінча́ти, ча́ю, єш, гл. Увѣнчать. І главу його чесную терном увінчали. Шевч. 601.
| ◀ увінити | Словарь української мови Борис Грінченко У увінчати |
увірванець ▶ |
|
Словарь української мови — У
увінчати
Борис Грінченко
1924
Увінча́ти, ча́ю, єш, гл. Увѣнчать. І главу його чесную терном увінчали. Шевч. 601.