Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/увіристий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
увіристий
Берлін: Українське слово, 1924

Уві́ристий, а, е. Надоѣдливый, назойливый. Такий увіристий жид: скажи та й скажи панам. Я кажу: йди собі, бо я знаю, що не треба, а він одно: скажи! Насилу виправила з хати. Пирят. у.