Словарь української мови (1924)/увірнути

by Борис Грінченко

◀ увіритися

Словарь української мови Борис Грінченко У увірнути

увірувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Увірну́ти, ну́, не́ш, гл. Потонуть. Сікуть, рубають самбір деревце, сікуть, рубають, на Дунай пускають: чи впірне, увірне самбір деревце? Чи пійме, чи возьме староста сваненьку? Гол. IV. 233.