Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/угладити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
угладити
Берлін: Українське слово, 1924

Угла́дити, джу, диш, гл. Сдѣлать гладкимъ, ровнымъ, красивымъ съ виду. Угладив, як Бог черепаху. Мнж. 166.