Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/уговтувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
уговтувати
Берлін: Українське слово, 1924

Уго́втувати, тую, єш, сов. в. уго́втати, таю, єш, гл. Уговаривать, уговорить. Уговтає так дівчину, що й принесе вона льоду. О. 1862. I. 74.