Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/угода

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
угода
Берлін: Українське слово, 1924

Уго́да, ди, ж. 1) Соглашеніе. 2) Угода; угожденіе. На вго́ду. Въ угоду. Придивлялась, наче б то зроду того не бачила — йому на вгоду. МВ. 11 26.