Словарь української мови (1924)/угода
Зовнішній вигляд
◀ уговтуватися | Словарь української мови У угода |
угоден ▶ |
|
Уго́да, ди, ж. 1) Соглашеніе. 2) Угода; угожденіе. На вго́ду. Въ угоду. Придивлялась, наче б то зроду того не бачила — йому на вгоду. МВ. 11 26.