Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/угрібати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
угрібати
Берлін: Українське слово, 1924

Угріба́ти, ба́ю, єш, сов. в. угребти́, бу́, бе́ш, гл. Зарывать, зарыть. Украв діжку та вгріб у полову. Пирят. у.