Словарь української мови (1924)/угінчливий
Зовнішній вигляд
◀ угіль | Словарь української мови У угінчливий |
угірковий ▶ |
|
Угі́нчливий, а, е. О лошади: ходкій, быстрый. Він (кінь) не дуже угінчливий, — це не вороний тобі. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.