Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/угінчливий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
угінчливий
Берлін: Українське слово, 1924

Угі́нчливий, а, е. О лошади: ходкій, быстрый. Він (кінь) не дуже угінчливий, — це не вороний тобі. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.