Словарь української мови (1924)/удавити

by Борис Грінченко

◀ удаватися

Словарь української мови Борис Грінченко У удавити

удавитися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Удави́ти, влю́, виш, гл. 1) Удавить, задушить, задавить. Щоб тебе вдушило, та вдавило. Ном. № 37 78. Не вмер Данило — болячка вдавила. Ном. № 8044. 2) Вдавить. Чому мене не сховаєш оттут серед лану?… У землю не вдавиш. Шевч. 95.