Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/удака

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
удака
Берлін: Українське слово, 1924

Удака, ки, ж. Удача. Аф. 312. Удака під Кумейками. Стор. М. Пр. 68. На вда́ку. Наврядъ, едва-ли.