Словарь української мови (1924)/удержувати

by Борис Грінченко

◀ удержування

Словарь української мови Борис Грінченко У удержувати

удержуватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Уде́ржувати, жую, єш, сов. в. удержати, жу, жиш, гл. Удерживать, удержать. Єдин кіл плота не вдержить. Ном. № 5272. Таке слизьке, що й обома не вдержиш. Ном. № 14233.