Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/удержувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
удержувати
Берлін: Українське слово, 1924

Уде́ржувати, жую, єш, сов. в. удержати, жу, жиш, гл. Удерживать, удержать. Єдин кіл плота не вдержить. Ном. № 5272. Таке слизьке, що й обома не вдержиш. Ном. № 14233.