Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/удила

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
удила
Берлін: Українське слово, 1924

Уди́ла, уди́л, мн. = Вудила. Готова дуга й удила, не достає тільки возочка та кобили. Ном. № 14307.