Словарь української мови (1924)/удихати
Зовнішній вигляд
◀ удити | Словарь української мови У удихати |
удівати ▶ |
|
Удиха́ти, ха́ю, єш, сов. в. удихну́ти, ну́, не́ш, гл. Вдыхать, вдохнуть. Приміла б, — душу туди вдихнула, щоб йому до вподоби було. Г. Барв. 108.