Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/удихати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
удихати
Берлін: Українське слово, 1924

Удиха́ти, ха́ю, єш, сов. в. удихну́ти, ну́, не́ш, гл. Вдыхать, вдохнуть. Приміла б, — душу туди вдихнула, щоб йому до вподоби було. Г. Барв. 108.