Словарь української мови (1924)/удовець
Зовнішній вигляд
◀ удовенко | Словарь української мови У удовець |
удовецький ▶ |
|
Удове́ць, удівця́, м. Вдовецъ. Сива, як вівця, а не йде за вдівця. Ном. Наскочив удовець на вдову. Ном. № 4145.
◀ удовенко | Словарь української мови Борис Грінченко У удовець |
удовецький ▶ |
|
Словарь української мови — У
удовець
Борис Грінченко
1924
Удове́ць, удівця́, м. Вдовецъ. Сива, як вівця, а не йде за вдівця. Ном. Наскочив удовець на вдову. Ном. № 4145.