Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/удовець

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
У
удовець
Берлін: Українське слово, 1924

Удове́ць, удівця́, м. Вдовецъ. Сива, як вівця, а не йде за вдівця. Ном. Наскочив удовець на вдову. Ном. № 4145.