Словарь української мови (1924)/удовин

by Борис Грінченко

◀ удовжувати

Словарь української мови Борис Грінченко У удовин

удовицький ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Удови́н, удови́ний, а, е. Вдовій. Сова — вдовина голова. Ном. № 10719. Нема впину вдовиному сину. Мет. 14. На п'ятій неділі вдовиний плуг вийде. Ном. № 10720.